ДО СКЛАДУ ЖОБРИНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ВХОДЯТЬ СЕЛА
ЖОБРИН, МОЧУЛКИ, РУДА-КРАСНА, УГЛИЩЕ
Жобрин ( с. Жобрин - 1537, Жобрин - 1889 ) - село, центр сільської ради
Розташоване за 40 км від обласного і районного центру
Найближча залізнична станція - Клевань, за 14 км
Площа населеного пункту - 234.3 га
Населення - 843 особи
Кількість дворів - 300
День села - перша неділя червня
Геральдика села - відсутня
Вперше Жобрин згадує акт 1537 року. У ньому сказано, що до “Постуйна” відійшли грунти “Жобриня” як маєтність Острозьких.
За даними 1889 “Жобрин - “деревня” , єпархіально приналежна до Дюксина.
За народною оповіддю Жобрин від того, що тут першим осів жостокий вельможа, якого прозвали обрином. Одного разу із засідки на нього напали розлючені за вчинені звірства селяни і міцно побили. А по часі роздалася чутка “ Нема вже Обра, його доконала жебра”. З того часу місце, де зараз село, стали називати Жебра, а потім Жебрин.
Свято-Успенська УПЦ Київського патріархату села Жобрин побудована в дев”яності роки ХХ століття.
Голодомору в селі не було.
В роки війни село було частково спалене.
Перший колгосп організований в лютому 1950 року
Перший голова колгоспу - Миколайчук Кузьма Павлович
Колгосп ім. Енгельса, пізніше перейменований в “Полісся”, 34 роки очолював Думанський Веніамін Вадимович.
Перший голова сільської ради - Миколайчук Данило Павлович
30 років головою сільської ради працював Сіліпіна Сергій Миколайович.
З 31 серпня 2005 року сільський голова - Білан Олександр Ярославович
Зараз в населеному пункті є ЗОШ І-ІІІ ст., ДНЗ, 5 спортмайданчиків, футбольне поле. Розвиваються такі види спорту: футбол, міні-футбол, волейбол, легка атлетика.
На території села розташований санаторій “Червона калина”, ТзОВ “ Водограй” - виробник мінеральної води, ТзОВ “Ескада-М” - виробник фанери.
Входить до складу Жобринської сільської ради
Розташоване за 35 км від обласного і районного центру Рівне
Найближча залізнична станція - Клевань, за 9 км
Площа населеного пункту - 51.1 га
Населення - 211 осіб
Кількість дворів - 63
День села - перша неділя липня
Геральдика - немає
Вперше Мочулки засвідчує опис маєтності Цуманя за 1577 рік. В ньому серед іншого сказано : “ А на восход солнца идет по речке граница к Мачулкам”. За актом 1597 року “имение Мочулки” мало “27 димів” і утримувало дворову пасіку.
Народне осмислення Мочулок - здавен при водоймі р. Путилівки була мочула (мачула). - місце, де вимочували коноплі, льон, дуб
Десь у 1860 до Мачулок прибули німецькі та окремі польські колоністи, осіло декілька єврейських сімей. Нащадки німецьких колоністів в червні 2011 року встановили пам”ятний знак з написом “На згадку про жителів колишньої німецької колонії Мочулок, які жили в мирі і злагоді зі своїми українськими сусідами з 1860 року до переселення у 1940 році”
Голодомору в селі не було.
В роки війни село було частково зруйноване.
До утворення колгоспу жителі працювали в особистих селянських господарствах.
Зараз у населеному пункті є ЗОШ І ст., фельдшерсько-акушерський пункт.
Село, яке входить до складу Жобринської сільської ради.
Розташоване за 29 км від обласного та районного центру Рівне
Найближча станція - Клевань, за 5 км
Площа населеного пункту - 100.8 га
Населення - 360 осіб
Кількість дворів - 136
День села - перша неділя липня.
Геральдика - немає
Засноване в 1647 році
Назва Руда пішла від назви урочища, де брали руду глину, Красна - могла на зорі появи бути дослівною типу Красна долина, Красна лука, де словом красна, як правило, символізували гарне ( привабливе) місце.
Голодомору в селі не було.
В роки війни село було майже повністю спалене, жителі вивезені в село Грабів Рівненського району.
Зараз у населеному пункті є ЗОШ І ст., фельдшерсько-акушерський пункт, клуб.
Будується Свято-Василівська УПЦ КП.
Углище - село, входить до складу Жобринської сільської ради.
Розташоване за 38 км від обласного і районного центру Рівне
Найближча залізнична станція - Клевань, за 12 км
Площа населеного пункту - 99.7 га
Населення - 316 осіб
Кількість дворів - 101
День села - перша неділя червня
Геральдика - немає
Як урочище Деражного, де схоплені “своевольные сотни Лободы», Углище під назвою “Углищи” згадує акт 1596 року. Тоді ця земля належала князю Юрію Чорторийському, а потім Пронському, Острозьким.
Народне осмислення Углища різне. Найтиповішою є думка, що відбиває поняття “клиновидні закутки, які важко освоювати для життєвих, господарських потреб. Виявлено й один натяк, що назва села від прізвиська горбатого чоловіка Углика.
Голодомору в селі не було.
В роки війни село було часткового зруйноване.
До організації колгоспів жителі села працювали в особистих селянських господарствах.
На даний час установ соціальної сфери в селі немає. Жителі села користуються послугами установ, розташованих в селі Жобрин.